Нотатки про все і ні про що: Грузія. Їжа

Спочатку ми харчувались в невеличкому готелі "ABA" в Урекі, в якому і жили. Фантазії про те, що нас будуть годувати смачними національними стравами, розвіялись дуже швидко. З чогось саме грузинського пригадую хачапурі і рулетики з баклажанів. Все решта - те, що готується нашвидкоруч або на кілька днів: харчо, омлет, яйця варені і смажені, сосиски, картопля фрі etc. Фруктів-овочів майже не давали, але їх можна купити на ринку, досить дешево. На майбутнє - краще не оплачувати харчування наперед. Тоді зовсім інше ставлення, гроші ж уже отримані, напружуватися не треба.

Склалося враження, що там харчуються переважно сосисками і іншою фігнею. На кожному кроці продаються чіпси (переважно "Люкс"), кукурудзяні палички, смажаться кури. Такого поняття, як "дитяча їжа" не існує в принципі. Тобто в аптеці можна купити якусь суміш чи фруктове пюре (асортименту нема, ціни огого), а от чим нагодувати півторарічного Дасю - проблема. В Урекі дуже багато дітей, і годують їх як дорослих - шашликом, картоплею фрі, сосисками. Або мамки самі варять каші, у деяких готелях є кухоньки. В ресторанах можна замовляти картоплю пюре, іноді є каші (часто варять одну кашу на день). Вдалося відшукати дитячі йогурти Хумана в аптеці.

До речі, про йогурти. Купила одного разу кілька йогуртів, всі написи грузинською. Штрихкод виявився український :). Таке враження, що там йогурти не дуже їдять. Більш популярна кисломолочна страва мацони, схоже на кисле молоко, трохи солонувате. Мені незвичне. Молоко купують переважно у людей, кожен ранок жінки ходять по вулицях і готелях та продають домашнє.

П'ють там переважно всякі газовані води, як місцевого виробництва ("Натахтарі" і ін.), так і всякі фанти-спрайти. Натуральних соків дуже мало, переважно українського і російського виробництва. Ціни на них високі. Фреш в Урекі відшукати не вдалося, був такий бзик "хочу і все". Нема. Обійшли півсела. В Грузії смачні мінералки. А от воду з крана в Урекі не п'ють, купують питну воду у пляшках.

Пиво-вино не куштували, якось не до того було з дитиною. Один раз Рома замовив у ресторані домашнє вино - шмурдяк. Але то може так випало. Взагалі грузинські вина ми постійно купуємо вдома.

В Урекі в ресторанах з меню постійно немає половини асортименту. З місцевої кухні вдалося скуштувати оджахурі (тушковане м'ясо з овочами) і смажений сулугуні. Досить смачно, але нічого особливого. Неймовірну форель ми їли в Батумі, у ресторані "Beregi" на набережній.