Грузія. Урекі. Море

Урекі - це таке собі село вздовж моря. Складається з пляжу, ринку, готелів і будинків. І все.

Що таке ринок, видно з автобуса:

З двох сторін дороги стоять розкладки, крамнички, аптеки, кафе, таксі. Тротуарів майже ніде немає. Речі на лотках припадають пилюкою, ніхто не париться.

Ще фото ринку:

Ринок плавно перетікає в парк розваг. Всередину ми не заходили, візуально нічого цікавого: батути, кілька дитячих атракціонів, пилюка і галас. От сфотографувала машинки, бо впав в око український прапор (навіть два, нормальний і перевернутий):

Парк розваг працює допізна, після півночі там було ще повно дорослих і дітлахів.

В Урекі є набережна, не на всю довжину пляжу. Крім лавок і ліхтарів ми там нічого не знайшли, може зайшли не надто далеко. А, ще там була палатка, де пропонували масаж. Масаж взагалі пропонували багато де.

Отже, в Урекі немає нічого цікавого. Крім моря. Море!

Море там надзвичайно тепле. Коли заходиш, абсолютно не відчуваєш дискомфорту. Ввечері навіть тепліше, ніж вдень.

Спуск у воду дуже пологий, щоб зайти глибше, треба добряче пройтися. Саме те, що треба дитині.

Щоправда, море в Урекі не має такого запаху, як, наприклад, в Криму. Тобто воно пахне водоростями, але якось не так. І чистим море назвати складно. Плаває якийсь пенопласт, зустрічаються всякі пляшечки-пакетики, на берегу недопалки. Тобто не в таких масштабах, як я бачила в Криму, але це є. Прибирати пляж ніхто не поспішає. Та й нормою є кинути сміття собі під ноги.

Тепер про хороше. Пісок. В Урекі унікальний магнетитовий пісок. Якщо вірити всьому, що про нього кажуть, то лікує він ледь не від усіх хвороб. Пісок має темний колір:

Чудово ліпиться:

І пристає до тіла і одягу :) :

Пісок потрапляє всюди. Частково цим пояснюються криві фотографії, бо не хотілося вимазати телефон :).

В самий пік сезону людей на пляжі ніколи не було занадто багато. Завжди можна було комфортно розміститися біля води чи, навпаки, подалі, як душа забажає.

У перший день Ромка взяв малого на руки і поніс в море. Даська злякався. Спокійно заходити в море став десь день на третій. А коли розпробував, то став плавати з кругом:

Щоправда, трохи боявся хвиль, тому часто шукав захисту у мами чи татка:

Ще трохи фото маленького дитячого (і не тільки) щастя: