Салат "Цезар" у "Кривій липі" Потапенки вважають еталонним (якщо «цезар навіть кращий, ніж у "Кривій липі"» — це вже показник). Цього разу ми "Цезар" не їли, але все було смачно. Борщ у буханці хліба був чудовий, але здоровий глузд переміг жадібність, і такий смачний хліб, просякнутий борщем, довелося залишити. Брати порцію на двох виявилося хорошою ідеєю, наступного разу і з десертом зробимо так само. А ще нам принесли конструктор, щоб було не нудно. "Крива липа" — рекомендую.
Це "Ресторація Бачевських". Тут подають сніданки. На вхід — черга. Щоб поснідати у Бачевських вдруге, ми спеціально заїхали у Львів дорогою назад. Реклами не потребує.
Таких парасольок по світу розкидано чимало. А я сфотографувала львівські.
Фото про суворих пішоходів.
Данило Романович і Данило Романович.
Ще лишилося трохи фото з Луцька, переважно замок (п'ятий на нашому шляху), кілька світлин дороги і багато з "Деци у нотаря". Щодо останніх, не впевнена, що їх публікуватиму, може кілька, щоб передати атмосферу. А Луцький замок — очікуйте незабаром :).
Немає коментарів:
Дописати коментар