четвер, 8 вересня 2016 р.

Республіка


Нарешті розгребла свої світлини. Тут буде короткий фотозвіт і трохи букв про мої враження від останнього опен-ейр фестивалю цього літа. Повний фотозвіт можна подивитися в альбомі на fb (потрібно бути зареєстрованим користувачем).

Організація цього року порадувала. Було мінімум затримок. Дуже шкода тільки, що в останній день довелося піти з половини виступу +Dakh Daughters Band, і зовсім не вдалося потрапити на "Louna". Гурт "Chemia", який мав закривати main stage, взагалі не приїхав, сказали "за станом здоров'я" когось із учасників, ну не знаю, може Бальчун з поборами за вагони розбирається. В тунелі цього року був значно приємніший звук, принаймні можна було щось розібрати, але, не виключено, що раніше я просто не намагалася залізти в тунель глибше, а скраю чути погано і головна сцена перекрикує. Народу було точно менше, ніж минулого року. Хоча на арт-двір заходити треба було заздалегідь, бо потім прохід займали так, що не пролізеш. Побільше крісел-мішків би, було б взагалі прекрасно, так хотілося поспати під музику — і не вийшло :). З погодою, безумовно, пощастило, не те, що минулого року :). Взагалі зовні виглядало так, ніби фест пройшов без факапів, і тільки організаторам відомо, чого їм це коштувало.

Після "Західфесту" з параноїдальним ставленням до безпеки, "Республіка" здалася просто раєм. Ніхто нікого не обшукував, тому і зайвих черг не було. Будемо відверті, хто хотів пронести ніж чи напої у склі, робили це і на "Заході" через два блокпости. Як бачимо, на "Республіці" цього всього не було, і чудово обійшлися. Взагалі атмосфера на таких фестах особлива, люди неагресивні, всі обіймаються, діляться напоями, фотографуються разом з незнайомцями і піднімають тих, хто впав у слемі. А переодягнувшись в костюм тваринки чи покемона можна просто стати іншою людиною, яка поводиться зовсім інакше, можливо, алкоголю вживає більше, але точно більш щира і відкрита, може не соромитися бути собою і не боятися осуду. Як сказав на "Заході" Сергій з Харкова "вьішел из себя — вошел в себя: прогулялся". Всім іноді треба розвантажитися.

Приємно здивувало, що при такій кількості сцен звук практично не накладався, і при цьому між сценами була невелика відстань, так що бігати між ними було не надто важко. Хоча, на мій смак, краще б було менше подій одночасно, бо почуваєшся студентом з обхідним листом, треба всюди встигнути, і все одно пропускаєш щось цікаве.

Ще радує, що по артистизму і костюмах глядачі іноді не поступаються виконавцям. Минулого року бігав якийсь чудик з антенною:
а тепер виявилося, що це "Остров добріьх надежд" сигнали з космосу приймав :).

Музики було багато і різної. І такої, як я люблю, і як не дуже :). Порадували "The Hardkiss". А особливо "Dakh Daughters". За рівнем артистизму і природності "дочки" поза конкуренцією. Вони навіть тривалий і, мабуть, досить нервовий для звукорежисерів, процес підключення перетворили на перформенс. "Скрябіна" проспала, кажуть, що нічого не втратила, "Trubetskoy" не дуже зрозуміла, але народу подобається. Шкодую, що пропустила "Molotov Jukebox", дуже багато хорошого пишуть про них, а я не в темі. "ХЗВ" як завжди розірвали публіку. Не знаю, чи варто було їх слухати, а от подивитися на найцікавіше я встигла, і вам принесла: цього року хлопці були без кури і гречі, але привели файних дівчат (і показали те, що асоціюється зі словом "Артур").

Щось я розігналася. Краще фото подивіться. Хоча атмосферу "Республіки" ніякими фото не передаси, але я спробую :). А взагалі самі приїжджайте, вражень вистачить на рік.





































































Немає коментарів:

Дописати коментар