Аккерманська фортеця. Білгород-Дністровський

Хотіла спочатку написати про море, Затоку і "Коктебель джаз фест", але писати про радісне рука не піднімається. Тому сьогодні фото Білгород-Дністровської фортеці.

Мінарет – усе, що лишилося від мечеті

В’їздна вежа – вид зсередини. Справа якийсь художній салон (всередині нічого цікавого)

Поблизу катівня. Ми не ходили

Мінарет. Інший ракурс

Місцеві дуже трудолюбиві

Величезна територія, розпечена сонцем. Хоча місцеві кажуть, що зовсім не гаряче, ми ще в липні не були

Розкопки античної Тири

Від цієї експозиції малий отримав найбільше задоволення

Ну і яка фортеця без кабака, правда?

Мовчки ж посадити не можна, нє? Добре, хоч не політик

І сувенірка, само собою

Листаю брошурку, куплену у касі замку. "Яркие победы русского оружия", "большие заслуги русской дипломатии","героизм русских солдат","талантливые действия военачальников", "обеспечивая безопасность своих юго-западных границ, правительство СССР потребовало от Румынии возвращение ранее незаконно аннексированных земель". І електронна адреса адміністрації на mail.ru. Тьхублін. Я б курила, якби курила. Беземоційно не вийшло. Взагалі це блог про хороше. Не буду більше псувати собі настрій.

А в самому Білгороді-Дністровському синьо-жовті стяги на стовпах і вишиванки у вітринах.